Був я отут на виборах без вибору. 2 грудня 2007 року, 15:30, Москва, виборча дільниця №1895 Південного округу в середній школі №583. Людей мало, усе похмуре порівняно з попередніми волевиявленнями. Проголосував.
Підходжу до столу голови виборчої комісії, де сидить дідусь, і цікавлюся, чи присутні на нашій дільниці спостерігачі від політичних партій.
— Так он вони сидять, — каже дідусь і махає рукою на двох статистів, які щось читають у сторонці й ніяк не цікавляться тим, що відбувається.
— А скажіть мені, пане голово, від яких вони партій? — питаю я.
— Ну як це “від яких”, — роздратовано відповідає дідусь, — від “Єдиної Росії”. Що за дивні питання?
— Нічого дивного. А ці спостерігачі — вони обидва від “Єдиної Росії”?
— Та ні, другий від якоїсь іншої партії… від КПРФ, здається мені. Я не цікавився, — гордо заявляє голова.
— А від інших партій ще є спостерігачі? — продовжую свій настирний допит.
— Від яких ще інших???
— Та від будь-яких інших. Ну, наприклад, від “Яблука”. Або від СПС.
— Від СПС? А що їм тут робити? — щиро дивується дідусь так, ніби я запитав його про тевтонців або про “Аль-Каїду”.
— Як це “що робити”? — тепер моя черга дивуватися. — СПС отут у виборчому списку. Варто підняти очі на розвішані всюди плакати й переконатися в цьому. Для пана це дивно? Вам як голові виборчої комісії варто було б знати таку просту річ, як список партій, який можна порахувати на пальцях двох рук і однієї ноги.
— Тю, — каже дідусь, — це так, точно! СПС у списку. Отжеж компот! А як же вони туди потрапили? Хто їм дозволив? Чудеса в решеті! Але нічого, цю помилку ми наступного разу усунемо, не турбуйтеся. Наступного разу все буде чисто. Явлінський — той ще ладно, бог із ним, нехай буде, бо він нешкідливий. А от СПС — це останній раз на виборах, це я вам обіцяю. Чого удумали — на вибори їм! От до чого світ дійшов!
— Дозвольте, пане голово, — я намагаюся триматися в руках, — а з якого права ви виносите вироки й узагалі привселюдно висловлюєте думку щодо ваших особистих політичних пристрастей, які мене зовсім не цікавлять?
— Не провокуйте його! — втручається помічниця.
— Але ж дозвольте! — не витримую я. — Передвиборна агітація закінчилася. Будь-яка пропаганда в день виборів заборонена, тим більше безпосередньо на виборчій дільниці і тим більше з вуст самого голови виборчої комісії!
— Не буде більше СПС і всяких там, не буде! — бурчить дідусь далі. — Кому вони тепер потрібні? Скінчилася ваша влада! От де ви всі в нас будете! От вже я вам! — продовжував він стискати кулаки й лаятися вже з уявним опонентом.