Майже дві доби вільного часу за рік!

О! Я тут вирішив перестати голитися. Я ж не в війску служу – ніхто мені не забороняє так виглядати. Костюм-краватка – це обов’язково (і не так погано!), а про бороду в моєму трудовому контракті не написано жодного слова. Вважаю, що таке “альтернативне” обличчя має право на існування. Та й зокрема того – якая ж це економія часу кожний ранок – сім-вісем хвилин щоденно. За тиждень це майже ціла година! А за рік – майже дві доби! Ні, я не кажу, що я завжди буду ходити з вусами та бородою, як твій Фідель Кастро, до наступлення світової революції. Ні. Як набридне – візьмусь за бритву. Но трохи ще походжу.

Нещасливий випадок на корпоративної вечірці

О! Була тут в нас в четвер корпоративна вечірка. Таке свято щорічно трапляється в різних місцях, зараз вот була під Брюселем на чистому повітрі, я там недалеко мешкаю. Усе було як завжди – спочатку цілу годину ходиш із склянкою від групи до групи, розмови розмовляєш – усе о погоді, об останней відпустці, о цінних паперах.

Директор виголошував промову (куди йдемо і з якою стратегією, що було, що буде, чім серце заспокоїться), після чого усіх запросили до столу. Пахощі їжі вже довго привернували увагу слухачів, якие з радісним гомоном майнули до столів і швидко встали в чергу. На жаль, бійки не було. Їли довго, і страв було багато – паштет із дикої качки, печеня в горщику, шинка з динею, риба, картопля, потім тістечка, кава-какава и т.д. Їжа стала додатковою темою для розмов: “О, яка пахнюча в тебе риба, що ж я її не побачив, піду візьму оцих п’яток”. Поїли, попили, пожартували, а тепер – дискотека! Танцюют усі!

Вось танці й стали для мене помилкою, можно казати що й моїм Ватерлоо, котре було, до речі, зовсім недалеко – буквально сусіднє село. Один мій співробітник вагою більш за центнер так виплясував, так запекло танцював техно вкладивая у танець усю душу, що раптом стрибнув високонько и приземлився, ірод, одною ногою на мою ногу. Та й не цілим черевиком, а тільки підбором. В очах в мене потемнело. Зараз ходжу кульгаю через того чортового танцюриста. Перелому немає, але ж болить сильно. Тепер ще довго буду то бісове свято пам’ятати, чорт його забери зовсім.

Не поехали, а полетели

место первого пилота на Сессне-150

Я люблю небо. 22 октября 2755г. от основания Рима мне пришла идея съездить в аэроклуб полюбоваться на самолёты, потусоваться среди пилотов-любителей, заглянуть в их счастливую жизнь.

В аэроклубе при аэропорте Шарлеруа (код ICAO = EBCI, код IATA = CRL) никого не было. Я пошатался по комнатам, посмотрел полётные карты, полистал авиационные журналы. Вернувшийся с полёта инструктор, пожилой воздушный волк Поль Ван Дивут, сначала разобрал полёт с учеником, потом ответил на все мои многочисленные вопросы. Выяснилось, что сумма полного курса обучения на простейшие права (медкомиссия, теория, экзамены и 45 часов налёта) колеблется около EUR 7500. Второй момент: лётные права надо каждые 2 года подтверждать, т.е. летать определённое количество часов в год. Обязаловка, конечно, хоть и приятная. Третий печальный момент: всё это даёт разрешение только на визуальный полёт, т.е. при хорошей видимости. Полёт по приборам, самое оно, — это только следующий этап.

Разговорились. Continue reading